Ви знаходитесь тут
Головна > Важливо > Чи зможе новий міністр Мінприроди реформувати Держекоінспекцію?

Чи зможе новий міністр Мінприроди реформувати Держекоінспекцію?

Нещодавно по радіо я почув дані агентства Bloomberg, що Україна по забрудненню навколишнього середовища посіла дев’яте місце в світі, а вітчизняні експерти Інституту медичної екології ім. Марзєєва раніше оприлюднили інформацію про перше місце в Європі в цьому антирейтингу, де ми обігнали колишнього «лідера» – Албанію.

Ця інформація, незважаючи на всю її серйозність і тривожність, не викликала в мене великий несподіванки, оскільки стала логічним підсумком певних дій (чи бездіяльності) влади. А чому тут дивуватися, якщо в Україні Міністерство екології та природних структур є досить пасивною державною структурою, і це при безлічі невирішених екологічних проблем?! Взагалі-то створюється враження, що справжні міністри екології в Україні були ще в 90-х роках, а останнім часом це переважно люди або в професійному плані некомпетентні (далекі від теми екології), або звичайні корупціонери.

Раніше проблемами навколишнього середовища займалася прокуратура – скажімо, вона могла зупинити роботу будь-якого підприємства, яке порушувало законодавство, в т.ч. екологічне. Але в 2015 р у прокуратури цю функцію відібрали, при тому, що вона мала навіть спеціалізовані природоохоронні підрозділи.

Відтепер єдиним органом виконавчої влади, який захищає екологічні права людини, є Держекоінспекція. І саме на неї покладено забезпечення реалізації державної політики і здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів і т.п.

Повноваження у Держекоінспекції – дуже широкі. Наприклад, вона може зупиняти та проводити огляд усіх транспортних засобів (в т.ч. плаваючих); оглядати в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях всі види автомобільних транспортних засобів; доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу, в органи внутрішніх справ; приймати рішення про обмеження або призупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об’єктів незалежно від їх підпорядкування і форми власності, якщо вони, скажімо, перевищують нормативи гранично допустимих викидів і багато іншого.

Окремо відзначу, що Держекоінспекція повинна забезпечувати «інформування громадськості про реалізацію державної політики у відповідній сфері».

Однак в 2015 році Держекоінспекція видала наказ № 39 (який, між іншим, не зареєстрований в Міністерстві юстиції), згідно з яким, всі акти перевірок дотримання природоохоронного законодавства віднесені до конфіденційної інформації. Тому коли юридична фірма «Імператив-плюс» звернулася із запитом про надання їй інформації про факти порушення екологічних прав громадян – їй відмовили, а повинні були надати відповідь протягом двох днів!

Тим часом, ст. 3 Конституції України говорить, що людина, її життя і безпеку є найвищою цінністю в Україні. А згідно част. 2 ст. 50 Конституції України, інформація про стан природного середовища ніким і нічим не може бути засекречена! Але в нашому випадку єдиний виконавчий орган, який покликаний виконувати державні функції, зокрема, забезпечувати збереження екологічної рівноваги, сам порушує Конституцію.

Проте штрафи, накладені Держекоінспекцією на порушників екологічного законодавства, – мінімальні, якщо не сказати – смішні. Наприклад, за результатами перевірки Трипільської ТЕС в 2015 році на двох її співробітників були виписані адмінпротоколи на суму 391грн., а за наднормативні викиди небезпечних речовин у Дніпро було нараховано 115 грн. штрафу. (Нещодавно отримана нами відповідь від Держекоінспекції свідчить, що така картина зі штрафами спостерігається по всій Україні. – вони мізерні і жодним чином не впливають на вирішення тієї чи іншої екологічної проблеми) Це при тому, що за даними ГУ Держсанепідемслужби в Київській області, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС складають 82,8% від усіх викидів промислових підприємств Київської області. В атмосферу викидається 37 найменувань забруднюючих речовин, зокрема таких небезпечних, як свинець, хром, нікель.

Всього ж за 2014 р Трипільська ТЕС викинула в повітря 76 тис. тонн забруднюючих речовин, а це, для порівняння, близько 1300 залізничних вагонів! Однак це ще далеко не межа – Зміївська ТЕС в Харківській області в 2013 р викинула в атмосферу 164 тис. тонн забруднюючих речовин, а в 2014 рр. – Більш 113 тис. тонн.

Паралельно ми отримали відповідь від Української фізичної лабораторії, що в воді Канівського водосховища у с. Українка зафіксовано перевищення вмісту 6 видів важких металів – в т.ч. міді, цинку, а особливо небезпечного хрому шестивалентного – в 4-6 разів більше ГДК. А в тих водоймах місцеві жителі з дітьми постійно купаються …

Ми також маємо на руках медичну статистику, яка свідчить, що за рівнем захворюваності, хворобами Такими як інфаркт, інсульт, онкологія, Обухівський район, зокрема – м Українка, в розрахунку на 10 тис. населення зайняв 3-е місце в Київській області після Поліського та Іванківського районів, які найбільше постраждали від Чорнобиля.

Отже, виникає логічне запитання: як пересічному українцеві захистити своє гарантоване Конституцією право на чисте довкілля?

Юридична фірма «Імператив-плюс», реалізовуючи проект із захисту екологічних прав, за підтримки міжнародного фонду «Скорочення ризиків» (Risk Reduction Foundation, Швейцарія), раніше звернулася до Уповноваженого з прав людини у Верховній Раді Валерії Лутковської з вимогою притягнути голову Держекоінспекції Андрія Заїку до адміністративної відповідальності. Одночасно ми звернулися до Окружного адміністративного суду м Києва з вимогою визнати дії А.Заїки протиправними та зобов’язати його надати нам всю необхідну екологічну інформацію.

Швидкого результату від своїх дій ми не очікували, так його і не було. Тому сьогодні ми повторно направили запит до Уповноваженого з прав людини, і, оскільки вже простежується система порушень, мають намір ставити питання про кримінальну відповідальність голови Держекоінспекції А.Заїки.

У той же час інтернет прямо-таки рясніє інформацією про корупцію або бездіяльності в рядах екоінспекції по всій Україні.

Так, в січні 2016 р в Києві під час проведення слідчо-оперативних заходів співробітники Управління захисту економіки Національної поліції, військової прокуратури та СБУ затримали працівника відділу державної екоінспекції. Чиновник якраз отримував 8000 гривень хабара, які у нього і вилучили правоохоронці.

У тому ж місяці СБУ спільно з прокуратурою припинило корупційну діяльність співробітників Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря. Правоохоронці зафіксували ряд фактів отримання посадовцями хабарів за безперешкодне проходження екологічного та радіологічного контролю вантажів. Якщо задуматися, то виходить, що ці чиновники брали гроші фактично за потенційні хвороби і передчасну смерть українців. Щомісячний дохід хабарників становив приблизно 150 000 доларів США.

Роком раніше працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України у Львівській області викрили в отриманні хабара заступника начальника відділу Державної екологічної інспекції Львівської області. Правоохоронці встановили, що чиновник вимагав від підприємця 3 тис. грн за сприяння в підготовці необхідних документів і видачі спеціального дозволу на користування надрами (водою).

І нарешті, найсвіжіша інформація від 5 травня 2016 р стосується звільнення начальника Державної екологічної інспекції Івано-Франківської області через масову вирубку лісів в національних природних парках Карпат. Про це повідомив сам Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

«Вчора був з візитом в національному парку« Гуцульщина », де подивився на масову вирубку лісів і дав доручення звільнити начальника Держекоінспекції області. Дану структуру найближчим часом очікують великі кадрові зміни через її бездіяльності », – зазначив Остап Семерак.

Ми сподіваємося, що міністр сказав не порожні слова, і що найближчим часом Держекоінспекція нарешті істотно реформується і почне виконувати свою головну задачу – забезпечувати екологічну безпеку в країні, тим самим захищати життя і здоров’я громадян України.

Олександр Лупейко, правозахисник, директор юридичної фірми «Імператив-плюс» (м.Вишгород). Оригінал публікації на http://kontrakty.ua/

Top