Ви знаходитесь тут
Головна > Ексклюзив > В столиці обговорили екологічні проблеми сучасності

В столиці обговорили екологічні проблеми сучасності

20 лютого 2016 року в рамках GreenFunFest відбулася експертна дискусія на тему сучасних екологічних викликів. G-forum зібрав представників наукової сфери, юристів, активістів та просто небайдужих до довкілля громадян.

Темами форуму стали екологічні ризики, що несе собою невідповідальний бізнес та байдужість населення. Для першого фактору наводились приклади енергогенеруючих установ та підприємств тваринництва, для другого – відсутність у населення нетерпимості до засмічення вулиць та зелених зон. Крім того, експерти наголошували на мізерності штрафів для юридичних осіб та відсутності стягнень з фізичних осіб, які порушили вимоги законодавства у сфері екології та благоустрою. А час вимагає не лише реагувати на існуючі ризики в сфері охорони довкілля, але й готуватись до нових.

Експерт міжнародного фонду «Скорочення ризиків», правозахисник Михайло Гончаренко зазначив, що в Україні навіть старі екологічні проблеми ніхто не вирішує, оскільки для цього немає дієвих механізмів і політичної волі. «Наприклад, за кордоном на виробників сміття повністю покладаються витрати і на його утилізацію, тому там вулиці чисті і на сміттєвих полігонах – повний порядок. А в Україні навіть ті фірми, які займаються утилізацією сміття, зазвичай його не утилізують, а продають», – підкреслив Михайло Гончаренко.

Інший експерт фонду «Скорочення ризиків», адвокат Сергій Єленін розповів присутнім про досить дієвий спосіб впливу на владу – подачі судових позовів про компенсацію моральної шкоди для жителів екологічно небезпечних територій на прикладі Трипільської ТЕС.

«Подача судових позовів – це чи не єдина можливість громади зафіксувати ту чи іншу екологічну проблему, перевести її з розряду чуток і припущень в юридичну площину. Тільки тоді влада почне якось реагувати на екологічні проблеми громадян, адже навіть виділені Кіотські гроші вона не змогла витратити за призначенням і змушена була повертати », – сказав Сергій Єленін.

Разом з тим, серед ініціатив, що мінімізують екологічні ризики та впорядковують наші міста, можуть виступати акції з озеленення та благоустрою. Голова ГО «Зробимо Україну чистою» Володимир Гаркуша виступив з презентацією «Пріоритети озеленення населених пунктів».

«За останні роки площа зелених насаджень в містах скоротилося з 6% до 13%, хоча чисельність населення значно збільшилася. Якщо так піде далі, то скоро ми будемо жити в бетонних джунглях », – зазначив Володимир Гаркуша.

На його думку, головними проблемами в цій сфері сьогодні є загальне зменшення площі озеленення; відсутність плану розвитку зелених насаджень; недолік відповідальних балансоутримувачів. Крім того, громадськість повинна вимагати від влади виконання запланованих заходів, зокрема – втілення в життя програми з роздільного збору сміття, а також надати бізнесу можливість працювати в цій сфері.

Автор електронної петиції про «Визнання долини русла річки Либідь зоною екологічного лиха» Антон Пузань розповів аудиторії про те, що сьогодні більшість малих річок столиці вже опинилася в колекторах.

«Згідно з природоохоронним законодавством, кожна мала ріка повинна мати захисну смугу в розмірі 25 метрів, проте в багатьох випадках ця смуга має нуль метрів. На жаль, вже стала традицією злочинна практика комунальників скидати в Либідь талий сніг, зате влада всіляко перешкоджає тим бізнесменам, які хочуть вкласти гроші в благоустрій малих річок », – сказав Антон Пузань.

Голова ГО «Сучасний Світ Молоді» Владислав Шелоков, який виступав модератором форуму, поінформував, що сьогодні штраф за кинуте сміття становить від 340 до 1360 грн. Однак проблема в тому, що дане законодавство зазвичай не виконується. І головний винуватець цього не абстрактна влада, а конкретний чиновник, – так, одна з присутніх на заході мешканок міста Димитров Донецької області розповіла, що тамтешній мер навів чистоту в їх місті якраз завдяки системі штрафів.

«Отже, будьте активним, пишіть петиції, проводите законні екологічні акції, об’єднуйте свої зусилля – і ви зможете зробити нашу країну кращою!» – підсумував Владислав Шелоков.

При написанні використовувався матеріал Фонду “Скорочення ризиків”.

Top