Ви знаходитесь тут
Головна > Ексклюзив > Навчання в Польщі: чи складно після українського вишу?

Навчання в Польщі: чи складно після українського вишу?

Нікітюк Наталія
Автор матеріалу, зараз навчається в Польщі

У багатьох українців при словах «навчання закордоном» нервово і захоплено смикаються коліна, з’являються в голові картинки усміхнених студентів, які читають книги на зеленій травичці в парку, і обов’язково малюється світле, безхмарне і, безсумнівно, багате і щасливе майбутнє випускника Гарвар … в загальному, кордонного ВНЗ. За фактом все не так. Точніше, не зовсім так. По крайній мірі, в Польщі.

Що вдає із себе навчання в польському університеті? Чи відрізняється освіту в Україні та в Польщі? Що дає «корочка» польського університету своєму випускнику? Про це і не тільки – нижче.

Вища освіта за 3 роки

Як я вже писала в статті про те, як українцям вчитися в польському ВНЗ безкоштовно, в системі вищої освіти Польщі виділяють три рівня освіти:

  • 1 ступінь – професійне ліцензіатське (польською бакалаврат – це ліценціат) або інженерне (для випускників технічних напрямків) освіту, триває 3-3,5 року;
  • 2 ступінь – магістерську освіту, триває 1,5 – 2 роки;
  • 3 ступінь – аспірантура, триває 4 роки (але є можливість захиститися раніше).

Також існує післядипломна освіта, спрямоване на тих, хто хоче, наприклад, підвищити свій рівень кваліфікації або перекваліфікуватися.

Що це означає на практиці? Ви можете відучитися 3 роки і піти працювати, маючи диплом про закінчення ВНЗ. А можете після цих трьох років поступити на магістратуру зовсім на іншу спеціальність і продовжувати навчання вже за іншим напрямком. В цілому, схоже з системою освіти в Україні, тільки, по суті, на рік коротше.

Як тут реалізовані болонський процес та система ECTS

У кожному семестрі є певна кількість пунктів ECTS (це як би «вагу» дисципліни, його цінність, виражена в числовому форматі), які студент повинен заробити. Припустимо, це 50 пунктів. Кожен предмет має свою кількість пунктів (2, 5, 10, 20 і тд). У сумі за програмою з усіх дисциплін на семестр вийдуть ці умовні 50 пунктів. Існує також мінімум, який необхідно заробити, щоб студента перевели на наступний семестр. Наприклад, 35. В результаті, уявімо, що студент закрив всі предмети на «трійку» – це значить, що він отримав всі 50 пунктів. А інший студент міг здати всі предмети на «5», крім одного, який «коштував» 20 пунктів ECTS. І тут вже буде проблема …

Крім того, якщо вам раптом стає нудно, ви можете «взяти» собі якийсь курс заздалегідь. Тобто, пройти його на семестр-два-три раніше від запланованого. І навпаки, дисципліни, які ви не змогли здати в поточному семестрі, «переносяться» на наступні. Деякі так вищу математику роками здають … Правда, поляки за кожне повторне проходження курсу доплачують певну суму. І іноземні студенти з картою поляка – теж. Але іноземцям, які навчаються тут на правах іноземця – така доля не загрожує. По крайній мірі, в Лодзінської політехніці.

Також існують предмети «на вибір». І тут вони дійсно на вибір студентів: є автоматизована форма запису на предмет, де студенти із запропонованого переліку вибирають те, що їм ближче до душі. І в підсумку в наступному семестрі викладається предмет, за який проголосувала найбільша кількість студентів потоку.

Оцінювання за 100-бальною шкалою я на своєму досвіді не зустрічала. Хоча, може, у когось так і є. Мені якось траплялося лише оцінювання «по-старому»: 5, 4,3 і незадовільно.

Формати занять

Так само, як і в Україні, в польських вузах є три основних види пар: лекції, практики / семінарські заняття та лабораторні роботи.

Лекції тут проходять в стандартному форматі начитки. З презентацією або без – залежить від викладача. У більшості випадків (у нас це було 99%) викладачі використовують презентаційні матеріали, хоча буває по-різному. Студенти майже нічого не записують в ході лекцій, тому що презентації майже завжди можна скачати зі сторінки викладача на його особистому сайті або сайті університету. Хоча деякі викладачі не діляться своїми напрацюваннями, і тоді лекції доводиться записувати / друкувати / фотографувати і т.п. В цілому, все як і у нас. У деяких викладачів заготовлена одна величезна презентація на весь семестр. А інші можуть готувати відносно невеликі, але ємні презентації на кожне заняття.

Семінарські заняття багато в чому відрізняються від того, що є в Україні. Так, тут теж бувають предмети, на яких потрібно «вивчити-переказати», але це швидше виняток. У більшості випадків на практичних заняттях вирішуються завдання, розбираються кейси, проводяться письмові опитування (якщо все-таки потрібен поточний контроль), обговорюються питання щодо проектів. З жахом згадую ці муки в українському ВНЗ, коли майже на кожен семінар потрібно було вчити величезна кількість теорії, а потім розповідати це все викладачеві. А ще головне – встигнути розповісти! Тому що бажаючих заробити бали маса, а пара не гумова. Суцільний стрес. У Польщі такого жаху немає. Тобто, взагалі немає. В принципі.

Лабораторні роботи – теж майже не відрізняються від того, що є в Україні. За комп’ютерами, в хімічних лабораторіях і тд – все в залежності від спеціальності. Нічого приголомшуючого або вражаючого уяву. Хіба що, комп’ютери не барахлить. Так пробірок-препаратів вистачає на всіх. І, звичайно, все відносно нове, нерозбите … Загалом, ви зрозуміли ☺

Варіанти контролю студентів або як можна складати предмети

На кожному предметі і на різних спеціальностях існують свої власні системи оцінювання. У більшості випадків, щоб закрити предмет, потрібно:

– Ходити на пари (відвідуваність може перевірятися). На магістратурі вже все далеко не так серйозно – багато на лекції не ходять взагалі, а на першому курсі з відвідуваністю серйозніше. В цілому, перевіряють чи не перевіряють – залежить від викладача

– Здати колоквіуми (проводяться і на лекціях, і на практиках) – це письмові роботи у вигляді тестів, відкритих опитувань, завдань і т.п.

– Здати лабораторні / розрахункові і т.п. роботи

– Здати і захистити проект – на різних спеціальностях проекти відрізняються (у кого-то це малюнок, у кого-то – маркетингове дослідження компанії, у кого-то проект з вивчення впливу автомобілів на навколишнє середовище або комп’ютерна програма). Проекти зазвичай потрібно захищати (тут в хід йдуть презентації-плакати-прототипи). Але іноді студентів шкодують і проекти просто віддаються в руки викладачеві без всякого захисту. У проектній групі зазвичай від 2 до 5 осіб. А в Україні зазвичай кожен свій проект самостійно повинен робити. Ніякого тобі командного духу)

– Скласти залік / іспит – усний, письмовий формат, тести і відкриті питання – теж все як і в Україні.

З приводу іспитів. Здавати їх можна … раз 5-6. З першої спроби не вийшло або результат не влаштовує? Не біда, приходь на перездачу. Тут навіть існує спеціальне поняття «коригувальна сесія» (коригувальна) – ціла додатковий тиждень, коли можна заново перескладати іспити / заліки. Дуже зручно. Студентів тут бережуть 😀

А якщо вже й ці 5-6 раз не допомогли – не сподівайтеся, що вас виженуть і відправлять в далеке вільне плавання. Ви можете «перенести» цей предмет на наступний семестр. А потім ще раз – на наступний. І так, поки не здасте. Головне до захисту диплома предмет закрити. А в іншому – спроб «здатися» хоч відбавляй.

Що ж, практику шукайте самі …

В кінці першого і другого ступенів освіти (тобто після 3-3,5 і 5 років навчання) студентам потрібно пройти «виробничу» практику. Шукають її собі студенти самі. Але варто зазначити, що можливостей для практики тут дуже багато. У Лодзі, наприклад, існує спеціальний портал, на якому проводяться конкурси серед студентів на отримання місця в найкращих компаніях, та й просто виставляються непогані вакансії, на які студенти / випускники можуть подаватися.

А ще в багатьох компаніях проводяться Дні відкритих дверей (цікаві, зовсім не нудні), під час яких теж можна віддати своє резюме представникам цих фірм. І постійно проводяться масштабні ярмарки вакансій. Там і практику можна знайти, і стажування, і роботу, для тих, хто вже закінчує навчання.

А вчитися коли?

Іноді мене не відпускає думка, що вихідних днів тут більше або майже стільки ж, скільки навчальних.

Це ми так старанно вчимося – Ювеналія або польські дні студента

По-перше, навчання в Польщі починається в жовтні, а закінчується на початку-середині липня. В іншому, в різних ВУЗах, звичайно, розклад різний, але ось в Лодзінської Політехніці перший семестр у нас тривав до лютого. Потім йшли тиждень сесії, тиждень канікул, ще один тиждень сесії (для тих, хто не закрив всі з першої спроби), ще один тиждень канікул, і другий семестр починався в березні. Зручно, а що. Якщо здавати все добре і вчасно, то в кінці зими виходить цілий додатковий місяць канікул.

По-друге, існує ряд державних свят, які є неробочими днями і так само як і в Україні не відпрацьовуються. Їх, тут, здається, ще більше, ніж у нас 🙂

По-третє, існує таке поняття як «годинник деканату» – в певні дні для викладачів проводяться наради, або ж загальні заходи для студентів і викладачів. В результаті пари в ці дні / години скасовуються. А бувають вони частенько ☺

І ще трохи фактів

1) Тут існує окремий центр іноземних мов і спорткомплекс. Мов на вибір вистачає. Варіантів для занять спортом – теж. Ось ще і басейн будується 😀 (студенти НАУ мене зрозуміють в цьому місці 🙂 правда, тут він дійсно будується).

2) «На руки» дають багато матеріалів. Постійно на заняття приносяться маркери, ватмани, ручки, ножиці, стікери – в загальному, все необхідне для командних ігор, проектів, кейсів. Багато що робиться спочатку в буквальному сенсі руками, а вже потім переноситься в електронну форму.

3) Першокурсникам необхідно обов’язково побувати на масовому заході (без цього не здати фізкультуру) – це різного роду спортивні змагання, фестивалі, конкурси і т.д. Цікава річ, насправді. Але без необхідності навряд чи туди хтось ходив би. А так – є цілком зрозумілий стимул.

4) Для студентів організовується маса безкоштовних курсів, семінарів, тренінгів тощо Головне встигати записуватися і ходити на них все. Проводять такі заходи зазвичай представники різних компаній.

5) Студенти і випускники польських ВНЗ (незалежно від громадянства) мають право працювати в Польщі. Тобто не потрібно ніякого спеціального дозволу на це. Правда, студенти стаціонару офіційно працювати повний день під час навчання не можуть. Але влітку – будь ласка. І після випуску – гуляй душа.

6) Вчитися на польському не так страшно, як здається. Але краще їхати, знаючи мову хоча б трохи. А не як я😀 Мені було важко

Отже, мої враження:

Не варто тішити себе ілюзіями. Вчитися “за тебе” не ніхто і ніде. Цікаво може бути і в українському університеті, нудно може бути і в польському. І навпаки. За особистим відчуття, вчитися в Україні мені було складніше. Навіть на 5 курсі, коли я пари відвідувала рідко. Тут, в Польщі, весь семестр якось відносно спокійно йде – а вже в кінці інтенсив, здача проектів, заліки, колоквіуми – все разом …

Переваги вищої освіти в Польщі у порівнянні з українською освітою:

– Більше практики

– Наявність необхідних інструментів, наочних матеріалів і т.д.

– Викладачі більш спрямовані на реальний світ. Наука тут тісно пов’язана із зовнішнім світом, бізнесом, життям, сучасними тенденціями. В Україні ж в основному наука заради науки

– Можливість перездачі предмета і перенесення його на семестр раніше / пізніше

Мінуси вищої освіти в Польщі:

– Студенти випускаються слабо підковані теоретично. Українці приїжджають сильніше, якщо судити за знаннями теоретичних основ

– Дуже розтягнуті пари, гігантські перерви між заняттями – програму можна було б зробити більш інтенсивною, але ще «стиснення» за термінами

Чи варто їхати в Польщу на навчання? Без сумніву. Будь-який досвід, відмінний від наявного, цінний. Чи варто так лаяти українську освіту за його «марність» – не варто. Нашу систему освіти треба доопрацювати, а не ламати. От саме можна поїхати в Польщу (або інші країни) повчитися, подивитися, що-так-так, а потім повернутися – і кращі практики втілювати вдома.

  • Martin

    Я хотів навчатися online, але було важко знайти вищий навчальний заклад, який би пропонував таку форму навчання. Я знайшов таку можливість у польському вузі – Полонійній академії. Все відбувається online на принципах відео-конференції або skype-консультації. Дуже хороша можливість, завдяки якій я зміг поєднати навчання з роботою.

Top